Мирослав був чудовим чоловіком, поки не захотів дивитися по сторонах. Одружилися ми відразу після закінчення університету. Пішли працювати на завод: я бухгалтером, а чоловік інженером туди ж. Через три роки ми взяли в кредит квартиру; її ми брали відразу велику, щоб було місце і нам і нашим дітям. Потім я народила доньку. Після декрету дочка пішла в дитячий сад, я вийшла на роботу і мене призначили заступником головного бухгалтера заводу. Зарплата у мене виросла в кілька разів, тепер я заробляла більше чоловіка і ми змогли набагато раніше закрити кредит.
Тепер ми могли собі дозволити їздити у відпустку на море, могли жити і купувати зараз ті речі, на які я раніше тільки дивилася. Потім дочка пішла в школу, я працювала, чоловік теж працював; я стала помічати, що мій чоловік часто став затримуватися на роботі. Як і більшість жінок в такій ситуації, я не хотіла бачити очевидних речей — що чоловік мені зраджує. Але одного разу, в суботу, коли чоловіка не було вдома, я вирішила помити вікна. Тут дзвінок у двері. Я відкрила і побачила незнайому жінку. Вона повідомила мені, що зустрічається з Мирославом і що він сам ніяк не наважується мене кинути, то вона вирішила відкрити мені всю правду. Коли чоловік прийшов додому, я зібрала йому валізи і сказала:
«До мене сьогодні підходила твоя улюблена жінка, вона мені все розповіла. Так що віддай свою частину квартири мені, так буде справедливо, а я не буду подавати на аліменти ». Чоловік почав мені говорити: «Я згоден на твої умови, завтра підемо і оформимо всі юридично. Зрозумій ти мене, я не можу більше тебе любити, ти ж моя ровесниця, а вона — молода і красива ». На наступний день ми пішли і все оформили через юриста, — ми з чоловіком розійшлися. Дочка сильно переживала через те, що батько пішов з сім’ї, вона хотіла з ним спілкуватися, але його нова дружина не дозволяла йому бачитися з дочкою.
З тих пір пройшло два роки, чоловік почав приходити до мене і проситися назад, але це вже було неможливо, у мене вже був чоловік, і я збиралася за нього заміж. Моя дочка з ним дуже дружить, у них хороші відносини. А друга дружина мого колишнього чоловіка, коли зрозуміла, що я не збираюся їхати зі своєї квартири, то просто вигнала свого коханого чоловіка і сказала: «Я думала, що ми з тобою будемо жити в твоїй квартирі, а ти все залишив їй, ось тепер йди до неї і живи з нею ». Чоловік пішов із заводу, ця дівчина теж звільнилася з заводу, де вони живуть і ким працюють, мені особисто не цікаво. Він отримав те, що хотів: захотів молодицю, а утримати її не зміг. Але це вже не мої проблеми, найголовніше, що в моїй родині зараз все добре. У мене є людина, яка любить не тільки мене, а й мою дочку.